Визначні місця

Українське товариство «Просвіта»

Історія читальні, культурно-освітньої роботи та патріотичного виховання у Лісниках.

Українське товариство «Просвіта»

12 грудня 1900 року філія товариства „Просвіта” засновується в Лісниках. Спочатку її було розміщено в будинку Івана Чвартацького, який без жодної винагороди відпустив кімнату під домівку читальні, і мав за честь, що в нього в дома збирається молодь, односельчани, проводяться різноманітні свята, зібрання, вистави. Члени читальні зі своєї сторони дбали про чистоту та порядок в кімнаті та на подвір’ї. Просвітницькою діяльністю читальні займався о. Григорій Дичківський разом із управителем сільської школи Пилипом Ратичем. Проводяться зібрання членів читальні, вичитуються лекції, реферати з історії та визвольних змагань України, ставляться вистави та концерти.

Великий вклад до розвиток нашої „Просвіти” та пробудження національної свідомості серед лісничан внесла родина Ратичів.

Ратичі прибули до села у 1892 році. Голова сім’ї, Пилип Ратич був освідченню людиною, за фахом учитель, керував у селі двокласовою школою, до якої в дві зміни ходило більше ста сільських дітей. Майже на кожне релігійне свято за сприяння „Просвіти”, у селі ставилась вистава, проводились масові заходи. Місцем для збирання просвітян, молоді та жителів села був дім та обійстя Івана Чвартацького, а також площа в Глиниськах, де для проведення святкових заходів було споруджено постійно діючу дерев’яну сцену.

Із кожних таких заходів, вистав, концертів просвітяни збирали гроші. У 1907-1908 рр. із зібраних коштів „Просвіта” викупляє за символічну ціну у лісничанина Івана Федіва площу під Народний Дім і збирає матеріал на будову, а рік пізніше 1909–1910 будує гарний мурований дім читальні „Просвіти”, з великою театральною залою, приміщенням крамниці, та читальняною кімнатою. Починаючи з 1910 року в читальні налагоджується культосвітня праця, засновується бібліотека, починає працювати читальницька крамниця. З отриманих коштів із вистав та концертів „Просвіта” купляє 30 духових інструментів і організовує читальняний музичний гурток „Торбан”. Національне, духовне та матеріальне піднесення села Лісники, - все це був наслідок праці родини Ратичів, а також свідомих лісничан. За вагомий вклад родини Ратич у культурний та освітній розвиток села на фасаді колишнього будинку культури їм встановлено пам’ятну плиту (28 вересня 2005 року).

18–19 вересня 1926 року у селі проходили урочистості з нагоди 25-их роковин з часу заснування філії культурно-освітнього товариства „Просвіта” у Лісниках. На урочистостях був присутній голова Головної Управи „Просвіта” у Львові професор Михайло Галущинський.

На превеликий жаль 30-ті роки минулого століття виявилися для т-ва „Просвіта” надзвичайно важкими. Утиски з боку польської влади спричинили до закриття багатьох сільських осередків „Просвіти” як у Бережанському повіті, так і по всій Галичині. Заборонено діяльність гуртка Просвіти також у селі Лісники.

Сільські патріоти 20 лютого 1938 року направляють листа до Тернопільського Воєводства із проханням дати дозвіл на заснування у своєму селі філії товариства “Просвіта». Лист – прохання польською владою був взятий до уваги, „Просвіта” знову ожила у селі. Але із приходом на Бережанщину у 1939 році москалів «Просвіта» у Лісниках заборонена. Членів «Просвіти» та активістів села постійно переслідують, заарештовують, кидають у в’язниці.

Та все ж не вдалося зламати у наших односельчан патріотичного духу, волі та боротьби за незалежність Українськоі держави. Сільська молодь, вихована в «Просвіті», бере активну участь в сільському осередку організації ОУН, яка підпільно, зате активно, діє у селі. Згодом її члени поповнюють лави Української Повстанської Армії.

«Молода Просвіта»

Лісники завжди були взірцем відданості, патріотизму та любові до рідного краю. Гурток «Просвіта», що діяв у селі з 1900 по 1939, рік змінив історію нашого села на довгі десятиліття. Саме завдяки патріотичному вихованню, яке проводили розумні сільські провідники, наше село отримало вояків УСС-ів, героїв ОУН-УПА, сотні борців за волю та незалежність держави. Вони заклали неоціненний духовний фундамент, завдяки якому сьогодні почали відроджуватись молодіжні патріотичні організації. Відроджений гурток молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» повстав до 105 річниці з часу народження «Просвіти» у селі.